Курси онлайн дієтології: вчимося контролювати «центр голоду».
Я – п’яти разова чемпіонка світу з фітнесу та магістр з дієтології Оксана Оробець. Я розробила авторські курси «Фітнес Дієтологія» та ряд навчальних програм з правильного харчування під загальною назвою курси онлайн дієтології.
Мої онлайн курси дієтології орієнтовані на людей, які прагнуть бути у формі, харчуватися правильно та з користю для здоров’я. Мене дуже тішить, що кількість адептів здорового харчування з кожним днем стає все більше — отже, все більше людей будуть здоровішими та щасливішими.
Головне — розуміти, як перетворити процес харчування на процес споживання енергії, а не на гастрономічне свавілля.
Проблема зайвої ваги та ожиріння — багато в чому проблема контролю почуття голоду та насичення. І відповідають за ці «почуття» гормони — грелін і лептин.
Народжені в гіпоталамусі
Чи замислювалися ви, як виникає розуміння, що нам час перекусити?
Все починається в мозку — точніше, в невеликій ділянці головного мозку — гіпоталамусі, в якому є два центри — центр голоду і центр насичення.
Експерименти вчених показали: якщо у мишей пошкоджено центр голоду, гризуни геть забували про їжу, аж до повного виснаження. А от якщо було порушено центр насичення – миші їли не перестаючи. Як же відбувається контроль цих центрів?
Механізм запуску почуття голоду в організмі є досить простим. Коли рівень глюкози в крові опускається нижче за певний рівень, гіпоталамус виділяє нейропептид Y, який і стимулює почуття голоду. Ми починаємо їсти, клітини отримують енергію, і гіпоталамус перестає синтезувати нейропептид Y, відповідно почуття голоду проходить.
Але як організм розуміє, що їжі вже достатньо і пора відставити тарілку?
Тут починається зона відповідальності центру насичення: наше тіло починає виробляти певні гормони, які гальмують голод та апетит. Одним з основних «гормонів насичення» є лептин. Він починає вироблятися клітинами жирової тканини приблизно через 20 хвилин після їди. Саме тому є правило: їсти не поспішаючи, не запихатися їжею про запас, оскільки тільки через 20 хвилин з’явиться те саме почуття насичення. Лептин також відключає дію нейропептиду Y в гіпоталамусі.
Ви можете запитати: якщо лептин виробляється жировими клітинами, значить, чим більше жирових відкладень, тим більше лептину, а значить і насичення від їжі відбуватиметься швидше? Насправді це працює далеко не так.
Людям, які страждають на важкі форми ожиріння, почуття насичення практично невідомо: вони просто не можуть наїстися. Чому так відбувається? Справа в тому, що чим більше клітини синтезують гормон, тим швидше приходить адаптація рецепторів, і для того, щоб увімкнулися необхідні механізми, гормону має бути дедалі більше. А це веде до резистентності, тобто рецептори клітин просто перестають реагувати на гормон, і почуття насичення не настає.
Тепер щодо греліну, що відповідає за почуття голоду та апетиту. Він виробляється слизової оболонкового шлунка, і так само діє на гіпоталамус, як і низький рівень глюкози – стимулює центр голоду, змушуючи виробляти нейропептид Y. Причиною вироблення греліну можуть стати зовсім не зв’язні з реальним голодом фактори: запах їжі, вид їжі, погане чи гарне настрій, їжа смачненького «за компанію». Грелін стимулює нюх, посилює виділення слини і готує травну систему до прийому їжі, посилює скоротливість шлунка, регулює секреторну активність підшлункової залози — загалом робить все, щоб порушити у вас апетит і спонукати до їжі.
З наповненням шлунка вироблення греліну згасає, і в гру вступають гормони насичення, основний з яких вже згаданий лептин.
Як бачимо, спочатку в нашому організмі все влаштовано максимально чітко, і механізм «голод – насичення» автоматично налаштований. Головне – розібратися, чому відбувається збій.
Докладно про це ви можете дізнатися, відвідавши курси онлайн дієтології.
Але я хотіла б застерегти всіх своїх передплатників: перший і основний ворог нормальної роботи гормонів – це жорсткі дієти, якими люблять себе мучити деякі фанати схуднення. Так ось, врахуйте: коли організм регулярно недоотримує достатню кількість калорій і ви елементарно хронічно не наїдаєтеся – кількість греліну збільшується, а лептину – зменшується. Як наслідок, почуття голоду переростає у некероване бажання їсти, а почуття насичення міцно «спить».
Ворог номер два – це хронічний недосип. При неправильному режимі сну кількість лептину зменшується, а греліну, навпаки, збільшується.
Правильний режим сну та збалансоване харчування – це запорука не тільки гарної постаті та здоров’я, але й гарант того, що ваше бажання поїсти завжди буде у вас під контролем.
Бажаю вам завжди бути у формі та запрошую на мої курси дієтології онлайн. Буде корисно!
